Розумне користування дарами природи — невід'ємне право людини. Проте неприпустимо знищувати і пошкод­жувати дерева. Кожне пошкодження — ворота для різних інфекцій. Дерева намагаються заліковувати свої рани, ви­трачають на це багато життєвих сил, передчасно гинуть.

Величезної шкоди лісам завдають лісові пожежі. Це страшне лихо не тільки для деревної рослинності, але й для всього живого. Основна причина їх виникнення — по­рушення протипожежних правил відпочиваючими та іншими людьми, які перебувають у лісі. Гинуть не тільки дерева, а й птахи, звірі, вигоряє лісова підстилка і верхній шар грунту.

За кілька хвилин вогонь може знищити те, що виросло за кілька десятиріч. Пожежа завдає величезної шкоди на­віть тоді, коли вона поширюється лише по землі і не пе­реходить на крони дерев. При цьому горить лісова підстил­ка, гинуть корисні комахи і мікроорганізми. Вогонь ослаб­лює дерева. На них нападають шкідники, і з часом дерева гинуть.

У лісі, зокрема в суху погоду, слід суворо додержувати протипожежних правил. Багаття розкладати дозволяється у виняткових випадках в сиру погоду лише тим, хто про­водить у лісі якісь роботи. Перш ніж розкласти вогонь на галявині, в визначеному для цього місці знімають дерни­ну і відносять її вбік. На галявині виривають суху траву. Якщо грунт торф'янистий, то розводити багаття катего­рично забороняється, бо це може призвести до підземної пожежі.

Коли потреба у вогні зникає, його гасять, заливаючи водою або закидаючи землею, а дернину кладуть на місце. У зелених зонах міст і робітничих селищ вогонь нікому розкладати не дозволяється. У суху погоду забороняється навіть відвідувати хвойні лісонасадження.

Для запобігання пожежам ліс очищають від хмизу, су­хостою, сміття, влаштовують спеціальні протипожежні смуги, на пісках і супіщаних землях вирощують стійкіші проти вогню хвойно-листяні насадження. Для своєчасного виявлення пожеж у лісах застосовуються авіапатрулювання і наземна охорона лісів, будують спеціальні спостереж­ні вежі, пожежно-хімічні станції, лісогосподарські підпри­ємства забезпечуються спеціальною протипожежною тех­нікою. У лісгоспах УРСР нині налічується понад 160 пожеж­но-хімічних станцій. На кожній з них є пожежні маши­ни та інша техніка для гасіння пожеж. Для оперативно­го зв'язку в лісгоспзагах діють понад 1100 радіостанцій. За останні десять років збудовано понад 200 пожежних спостережних веж. Більшість з них телефонізовані, а на деяких встановлена навіть телевізійна апаратура, що дає змогу значно швидше й точніше визначити місце загоряння лісу.